"Маковій: Медовий Спас, що єднає покоління!"

 1 серпня українці вшановують Медовий Спас (Маковія) - день, коли духмяний мед, запашні трави та святкові "маковійчики" нагадують про щедрість рідної землі, силу родинних звичаїв і невмирущість народної пам'яті.

Церква цього дня вшановує пам'ять семи мучеників Маккавеїв, а в народі свято стало символом щедрості літа, вдячності за перші дари землі та пошани до прадавніх звичаїв.  На Богослужінні разом з духмяними "маковійчиками", освячували мед нового збору, адже саме від Маковія розпочинався час медозбору.  

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" Охтирської міської ради запрошує саме сьогодні всіх бажаючих завітати на чаювання з липовим медом.

Цього дня вкотре нагадаємо кожному про нерозривний зв'язок з рідною землею. Про силу українських звичаїв і традицій, що передаються від пращурів до майбутніх поколінь.

Нехай у кожній українській оселі панують мир, злагода, здоров'я й добробут! Буде хліб на столі і запашний мед.

Зі святом Маковія!

"Надійний Закон великої держави!"

 28 червня Україна відзначає День Конституції України - одне з ключових державних свят, пов'язане з укладенням Основного Закону нашої держави. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада України після майже доби безперервної роботи ухвалила Конституцію, закріпила суверенітет України, визначила засади державного устрою права і свободи людини та громадянина, а також стала правовою основою розвитку незалежної України.

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" Охтирської міської ради, з нагоди свята, пропонує до перегляду історичний екскурс "Надійний Закон великої держави!" 

Конституція України має особливе значення для держави і суспільства, адже визначає базові принципи нашого життя: верховенство права, повагу до людської гідності, свободу, рівність, відповідальність держави перед людиною і людини перед державою. У ній закріплено, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, а людина - її життя і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

30 років Конституції України - це не лише дата. Це історія нашої незламності, відповідальності та єдності. Це нагадування кожному з нас, що майбутнє держави твориться щоденними вчинками: повагою до Закону, любов'ю до рідної країни і вірою в Україну.

Нехай наша держава міцніє, розквітає під мирним небом, а Конституція й надалі залишається надійним фундаментом свободи, прав і гідного життя українського народу.

З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ!

"І полетіла в небо квіткою..."

 З тугою та болем у серці сприйняли звістку, що відійшла у вічність Лідія Миколаївна РАДЬКО - добра, щира, справедлива, талановита жінка, активна учасниця нашого бібліотечного клубу за інтересами "Квітучий сад".

Лідія Миколаївна була знана в місті квітникарка та вишивальниця. Її життя було сповнене любові до краси. У вправних, натруджених руках оживали вишиті полотна: рушники, серветки, картини, портрети простих людей і відомих поетів та письменників. Навколо її оселі розквітали дивовижні квіти, якими вона радувала охтирчан до самих приморозків, бо вони були вирощені з турботою, добрим серцем і людським теплом. Вона вміла ділитися красою.

На засіданнях "Квітучого саду" завжди були квіти від пані Ліди або вишиті роботи. Особисто нашій бібліотеці Лідія Миколаївна подарувала портрет Тараса Шевченка, який сама вишила з фото поета.

Ця справжня мудра, сильна, мужня Жінка назавжди залишиться глибокою шаною і щирою вдячністю в наших спогадах і душах. Вона все життя несла у цей світ добро, затишок, красу, щире слово.

Її праця, творчість, любов до рідної землі житимуть у квітах, які продовжать квітнути у її вишивках. 

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Лідії РАДЬКО. Разом із Вами сумуємо та схиляємо голови у скорботі...

Царство небесне та вічна пам'ять Жінкі- трудівниці...

Всі хто знав, Лідію Миколаївну, згадайте добрим словом і помоліться за упокій її душі.

Пам'ятаємо...Спочивайте з миром... 

"Природа і містика в купальських традиціях"

 Купальський день завжди приходить на гостини з ароматом лугових трав, тихим шепотом літа, золотавим сонцем та вірою в маленькі дива. Він пахне м'ятою, мелісою, липовим цвітом, ромашкою, польовими квітами й теплими спогадами. Саме таким ароматним, світлим і по-справжньому українським видався сьогоднішній день, коли разом із колежанками провели захід до свята Івана Купала, яке відзначаємо з 23 на 24 червня.

Кожна представлена локація була особливою, сповненою народних традицій і щирого людського тепла. А от на нашій - бібліотеки-філії №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" Охтирської міської ради, гостей зустрічали цілющі трави - скромні дари природи, які здавна цінували наші предки. У невеличких букетиках зібралися всі пахощі літа, сонце луків і мудрість поколінь, що передавали знання про трави від матері до доньки, від бабусі до онуків.

Поряд вабив всіх своїм ароматом запашний бібліотечний чай, заварений з любов'ю та силою українських традицій. Здавалося, що в ньому настоялися не лише запашні трави, а і добрі слова, щирі розмови, затишок і гостинність. Люди зупинялися, куштували чай, цікавилися рослинами, ділилися власними спогадами та рецептами. І в такі моменти розумієш: бібліотека це не лише про книги. Це про зустрічі, живе спілкування, про традиції, які знаходять своє місце в сучасному житті.

Свято Івана Купала нагадує нам про красу рідної землі, про гармонію людини з природою, про те, як важливо берегти те, що дісталося нам у спадок. І сьогодні було особливо приємно бачити зацікавлені очі, усмішки та щире бажання присутніх  доторкнутися до традицій та звичаїв українського народу.

Дякуємо всім, хто завітав на наше свято. Нехай аромат літніх трав ще довго зігріває Ваші душі, до наступного року, а духмяний бібліотечний чай буде для Вас як теплий відблиск купальського вогню.

Сьогодні серед польових квітів, запашних трав, живого спілкування і книжкових сторінок оживали купальські традиції, нагадуючи кожному: українська культура живе доти, доки ми бережемо її у своїх серцях.

Зі святом Івана Купала! Нехай літо буде щедрим на добро, здоров'я, спокій, мир і світло!

"Пам'ять заради майбутнього"

 22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. День, коли чорне крило Другої світової торкнулося мільйонів людських доль...

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" Охтирської міської ради вшановує пам'ять тих днів історичною вітриною "Пам'ять заради майбутнього".

Минають роки, але не стихає біль за тими, хто не повернувся з полів бою, хто загинув у вогні війни, хто втратив рідних, дім і мирне життя. 

Ми схиляємо у скорботі голови перед світлою пам'яттю всіх жертв Другої світової війни та дякуємо поколінню воїнів сьогодення за мужність, стійкість, незламність.

Пам'ять про минуле - це наш обов'язок перед тими, хто віддав своє життя заради майбутнього. Нехай ніколи не згасне в серцях вдячність, а над українською землею завжди панує мир!

Пам'ятаємо! Шануємо! Не забуваємо!

"Василь ШКЛЯР: чорний ворон української прози"

 10 червня українська літературна спільнота вшановує 75-річчя від дня народження Василя ШКЛЯРА - одного з найвідоміших сучасних українських письменників, якого часто називають "батьком українського бестселера".

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" Охтирської міської ради підготувала для користувачів літературний бенефіс "Василь ШКЛЯР: Чорний ворон української прози", з нагоди ювілею автора.

Його твори - це не просто проза. Це жива пам'ять про Героїв і події, які формували українську націю. Це захопливі історії про мужність, честь, боротьбу за свободу та любов до рідної землі. Романи "Чорний ворон, "Маруся", "Характерник" стали справжніми подіями в українському літературному житті та знайшли тисячі вдячних читачів.

Слово Василя ШКЛЯРА надихає берегти національну пам'ять, цінувати власну історію та вірити в силу українського духу.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з творчістю письменника та відкрити для себе сторінки його захопливих та глибоких творів.

З ювілеєм, авторе!

"ДІТИ, які ніколи..."

 4 червня - День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Вони мали жити, мріяти, радіти...

Діти не повинні ставати жертвами війни...

Дитячі голоси не повинні замовкати через зброю...

Кожна дитина заслуговує на життя, а не на війну...

Вони не догралися, не довчилися, недочитали, недолюбили, не дожили...

Їхні мрії обірвала війна, та пам'ять про них жива...

Голоси дітей у наших серцях назавжди...

Світла пам'ять дітям, які стали янголами через війну...

ПАМ'ЯТАЄМО.  СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ У СКОРБОТІ.