вівторок, 26 травня 2026 р.

"Життя без бар'єрів!"

 25 травня в Україні стартував Національний тиждень безбар'єрності - важлива ініціатива, покликана привернути увагу до створення суспільства, у якому кожна людина, незалежно від стану здоров'я, фізичних можливостей, віку, соціального статусу чи життєвих обставин почуватиметься гідно, вільно та комфортно.

У межах Національного тижня безбар'єрності бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" наголошує на важливості доступного, комфортного, відкритого та дружнього простору для всіх користувачів.

Безбар'єрність - це не лише про фізичну доступність приміщення. Це передусім про повагу до кожної людини, про готовність почути, підтримати, допомогти. Це про можливість вільно навчатися, спілкуватися, незалежно від віку чи стану здоров'я.

Бібліотека сьогодні - це значно більше ніж місце для книг. Це територія рівних можливостей, де кожен може знайти не тільки потрібну інформацію, а і слово підтримки, натхнення та відчуття, що людину цінують, поважають, шанують. Завідувачка філії Людмила ШЕВЧЕНКО переконана, що безбар'єрність починається з простих речей - з усмішки, привітного слова, поради, доброзичливості та готовності бути поряд. Навіть - зі спільної бесіди у бібліотечному просторі за філіжанкою запашної кави чи духмяного чаю.

Ми відкриті для кожного!

У нас важливий кожен користувач!

Тут немає чужих історій, а є спільні розповіді!

Тут є повага, турбота!

Тут є місце для всіх, щоденно!

Разом створюймо простір без бар'єрів - простір, довіри, рівності та людяності!

Завітайте!



























понеділок, 25 травня 2026 р.

"Головний отаман нескореної нації!"

 25 травня минає 100 років від дня смерті Симона Петлюри - видатного українського державного, військового й політичного діяча, Головного отамана військ Української Народної Республіки, людини, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України.

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" підготувала до огляду історичний портрет "Головний отаман нескореної нації!". 

Ім'я Симона Петлюри стало символом незламності, відданості національній ідеї та жертовного служіння рідному народові. У надзвичайно складний  для України час він стояв на захисті державності, вірячи у право українців жити вільно на своїй землі.

Минуло століття, але слова, думки й боротьба Симона Петлюри не втратили своєї сили. Сьогодні, коли Україна, знову виборює свою свободу, постать Петлюри набуває особливого значення, нагадуючи нам про ціну незалежності та відповідальність перед майбутніми поколіннями.  

Схиляємо голови перед пам'яттю Людини, яка мріяла про сильну, вільну Україну - і вірила в неї до останнього подиху.

Пам'ятаємо! Шануємо! Продовжуємо боротьбу!









субота, 23 травня 2026 р.

"Шлях Героїв: від боротьби до свободи!"

 Є імена, які назавжди залишаються у нашій пам'яті. Є подвиги, перед якими слова стають надто тихими...

23 травня - День Героїв України. Сьогодні ми згадуємо тих, хто боровся за нашу державу у різні часи.

 Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" пропонує до перегляду виставку-шану "Шлях Героїв: від боротьби до свободи!". У книгах, світлинах, рядках спогадів  - живі голоси мужніх людей, чиї імена назавжди вписані в історію України.

ГЕРОЇ... Вони мріяли, любили, будували плани, чекали на мирні світанки. Але коли Батьківщина покликала - стали її щитом. Їхня мужність стала нашою силою, їхня жертовність - нашою пам'яттю, їхня незламність - дороговказом для кожного з нас.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам'яттю полеглих...

Шануємо тих, хто й досі боронить Україну...

Із болем у серці усвідомлюємо якою дорогою ціною виборюється наша свобода.

Герої не вмирають!

Вони живуть у наших серцях, нашій пам'яті, у кожному вільному подиху рідної землі.

Вічна пам'ять полеглим!

Честь і слава живим!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!












пʼятниця, 22 травня 2026 р.

"Послужи ж моє ти слово, молодій ще силі!"

 22 травня Україна вшановує особливу дату - День перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка, великого Кобзаря, пророка українського народу, чиє слово й сьогодні надихає, об'єднує, додає сили.

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" пропонує перегляд літературних творів "Послужи ж моє ти слово, молодій ще силі!". Активний читач Микола Андрійович Волошин, завітав саме сьогодні до книгозбірні і вкотре насолодився поетичним, вічним, правдивим словом Шевченка. Говорить, що слово Кобзаря по життю завжди з ним, особливо в складні часи.

Саме 22 травня 1861 року було виконано заповітне бажання Тараса Шевченка - спочити на рідній землі "...щоб лани широкополі, і Дніпро і кручі, було видно...". Прах поета перепоховали на Чернечій горі (нині Тарасовій) поблизу Канева, яка відтоді стала священним місцем пам'яті і духовної сили для кожного українця.

Слово Тараса Григоровича - це не лише поезія, а й голос правди, свободи і любові до Батьківщини. У складні часи ми знову звертаємось до Шевченкових рядків, знаходячи в них силу, мужність і незламність.

Схиляємо голови перед генієм, який заповідав нам любити рідну Україну, берегти її мову, пам'ять і свободу!









четвер, 21 травня 2026 р.

"Вічність в узорах"

 21 травня - Всесвітній день вишиванки! Цьогоріч, відзначаючи 20-річчя свята, ми вкотре переконуємося, що українська вишиванка - це не просто одяг. Це наша історія, наш генетичний код, наша сила, наша мудрість, закарбована у візерунках!

На виставці, представленій у бібліотеці-філії №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека", промовисто переплелися червоний і чорний кольори, що несуть у собі глибокий символізм.

Червоний - любов до рідної землі, незламність духу, життєва енергія.

Чорний - пам'ять, мудрість поколінь, шана до тих, хто віддав своє життя за Україну.

Особливим знаком цього дня є стрічка пам'яті - як символ нашої вдячності, скорботи й незгасної шани до Героїв, завдяки яким ми маємо змогу берегти й продовжувати українські традиції.

Кожна вишита нитка - це голос предків!

Кожен орнамент - молитва за майбутнє!

Кожна вишиванка - душа на полотні, що єднає покоління!

Бережімо українське!

Носімо вишиванку з гордістю!

Пам'ятаймо тих, завдяки кому маємо право бути українцями!

Зі святом! 

З ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ ВИШИВАНКИ!


















понеділок, 18 травня 2026 р.

"Без права на Батьківщину"

 18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Сьогодні ми схиляємо голови в пам'ять про одну з найтрагічніших сторінок в історії України - насильницьку депортацію кримськотатарського народу, яка розпочалася 18 травня 1944 року.  

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" вшановує та згадує ті події книжковою виставкою-спогадом "Без права на Батьківщину". Ми зберігаємо пам'ять у книзі.

Тисячі людей були позбавлені рідного дому, права жити на своїй землі, говорити рідною мовою, берегти свої традиції. Ця трагедія назавжди залишила болючий слід у серцях цілого народу, але не зламала його гідності, волі, сили й прагнення повернутися додому.

Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу, за територіальну цілісність та незалежність, пам'ять про злочини минулого набуває ще більшого значення. 

Ми пам'ятаємо!

Ми співчуваємо!

Ми підтримуємо кримськотатарський народ!

Крим - це Україна!

Вшановуємо! 

Не дозволимо повторити!
















субота, 16 травня 2026 р.

"Сімейна сторінка бібліотеки"

 "У травня стільки див! І я повинна

Спіймати невловимі ті хвилини."

                                         Ніна БАГАТА

Травень, який же він красивий, запашний, чаруючий, милуючий, а ще - багатий на свята. І одне з них - Міжнародний день сім'ї, яке відзначаємо 15 травня.

Учасники клубу за інтересами "Квітучий сад", що діє при бібліотеці-філії №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека", зібралися на чергове засідання, яке присвятили найдорожчому, що є в житті людини - родині. У затишній атмосфері присутні ділилися спогадами про сімейні традиції, говорили про цінність родинного тепла, любові, обговорювали книги відомих українських авторів, які в своїх творах описують саме сімейні відносини.

Лунали щирі слова, поезія, мудрі поради. І все це про сім'ю! Адже саме в родинному колі народжується любов до життя, до ближнього, до рідної землі. 

Особливого змісту зустрічі додало створення символічного "дерева роду". На розданих заготовках учасники з любов'ю, спогадами і ніжністю вписували імена своїх рідних, ніби оживляючи гілочки власної родинної пам'яті.

Своєрідним символом зустрічі стало усвідомлення того, що, як і сад потребує турботи і догляду, так і сім'я розквітає там, де панує повага, щирість і добро.

Нехай кожна родина живе в мирі, злагоді та безмежній любові! Бережімо своїх рідних! Підтримуємо одне одного! 

Пам'ятаймо, що саме сім'я є нашим корінням і нашими крилами!