"Літературні дати"

 8 січня 2025 року виповнюється 90 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка, українського поета і журналіста, шістдесятника.

Бібліотека-філія №3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" для ознайомлення представляє виставку-портрет "Крізь всі часи до Симоненка".

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Зростав без батька. Про своє дитинство  пізніше поет писав, що з рідних людей у нього були тільки мати і сивий дід.

Писати почав у студентські роки. Однак за життя видано лише збірку лірики " Тиша і грім" (1962) і казку для дітей "Цар Плаксій та Лоскотон". Його вірші не допускалися до друку, коригуватися. Визнання до поета прийшло посмертно. Сам письменник про свій поетичний стиль говорив: "Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди". Літературні критики називали його "поетом без каменю за душею".

Симоненка називали літературним бунтарем: він не терпів несправедливості, прагнув не тільки свободи, але й визнати Україну самобутньою державою. 1965 року Симоненка висунули на Шевченківську премію. Проте не судилося. Поет отримав її лише через 30 років , уже в незалежній Україні, посмертно.

Помер Васильович Андрійович 13 грудня 1963 року.

"Новий Рік починаємо - зі святами всіх вітаємо!"

 Бібліотека-філія #3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" з оптимізмом та неабиякою енергією, в новому 2025 році, радо зустрічає своїх відвідувачів і розпочинає свою роботу затишними зустрічами бібліотечних друзів.

4 січня відбулося перше в цьому році засідання бібліотечного клубу за інтересами "Квітучий сад". 

І знову - зустріч! Учасники клубу вітали один одного з різдвяно-новорічними святами, бажали здоров'я та миру. Завідувачка бібліотеки та керівник клубу - Людмила ШЕВЧЕНКО, темою засідання обрала цикл православних, церковних свят, а саме - прийдешнє Водохреща, яке будемо святкувати 6 січня.

Присутні згадали історію свята Хрещення Господнього, традиції, народні прикмети цього дня. До речі, мало хто знав, як треба вітатися у свято Водохреща. А Ви знаєте? Якщо призабули трішечки - підказуємо. Отже, на Водохреща, зустрівшись, наші пращури казали: "Христос Хрестився", а інші відповідали: "У річці Йордані!".

Ще учасники клубу говорили про цілющі властивості води в цей день. Віддавна в народі посвячену на Водохреща воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг.

Вже завтра, 5 січня, християни будуть святкувати другий Святвечір або як ще називають "Голодна кутя". Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви. Ще багато українських традицій та звичаїв має свято Хрещення Господнього.  А щоб дізнаватися більше, щиро запрошуємо доєднатися до нашого "Квітучого саду" та бути завжди у приємному колі друзів, а ще на додачу отримаєте цікаву, корисну  інформацію, яку не знайдете в Інтернеті,  цукерочку, смачну кавусю та чайок!

Приєднуйтесь! Чекатимемо!

"Ювілейні дати"

 02 січня 2025 року святкує свій ювілейний день народження Надія Павлівна Гуменюк - українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, членкиня Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки та інших літературних премій. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.

Бібліотека-філія #3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" пропонує до вашої уваги літературний портрет пані Надії Гуменюк. 

Рекомендуємо завітати до бібліотеки та ознайомитися зі справжнім талантом прозових творів пані Надії. Гарантуємо: будете в захваті!

 Надія Гуменюк народилася 02 січня 1950 року в с.Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Закінчила Хмельницьке педагогічне училище та факультет журналістики Львівського Державного Університету ім. Івана Франка. Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині.

Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у Всеукраїнській газеті для школярів "Зірка".

 У творчому доробку Надії Гуменюк - понад п'ять  десятків книжок.  Вона володар Гран-прі Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" - роман "Вересові меди". А роман "Квіти на снігу" став дипломантом конкурсу "Коронація слова - 2011".

Надія Павлівна - чудовий прозаїк і публіцист, але передовсім - чудова поетеса.

Надія Гуменюк вважає, що наприкінці життя людина зазвичай шкодує про дві речі: що мало любила і мало подорожувала.

Отже, шановна Надіє Павлівно, бажаємо Вам завжди бути в обіймах любові і на крилах кругосвітньої подорожі. А ще - цікавих, нових, літературних творів, які ми -  Ваші читачі обов'язково чекатимемо з нетерпінням.

"Хай Різдво у Вашу хату принесе добра багато!"

 Різдво Христове - велике зимове свято любові та надії, яке шанобливо відзначають у колі родини і дотримуються усіх традицій цього дня. Відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарем. 

Бібліотека-філія #3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" запрошує усіх бажаючих на бібліо-гостини "Хай Різдво у Вашу хату принесе добра багато!" В Україні існує чимало традицій святкування Різдва Христового. Завітайте до нашої бібліотеки та дізнайтеся! А ми Вам заколядуємо та пригостимо смачною кутею з узварчиком!

"Такий вечір настає щороку. Ви точно можете його відчути, видобути з пам’яті, відтворити якусь деталь-дрібничку. Якщо просто заплющите очі...

Особливий вечір має свій неповторний дух: бабиної та дідової хати, смереки, що виблискує посеред світлиці сріблястим дотиком насиченого узвару, пісних голубців і грибної юшки...

Вечір, який ніхто з нас не сплутає з іншим, має неповторний смак.

Вечір можна відчути на дотик, він як намистини-зернини на вервиці, яку відмовляла бабуся. На дотик той вечір, як сніпок сін, дідух, як оксамитова спинка кота.

Особливий вечір можна відчути на слух. Ось дід промовляє молитву, в унісон шелестить губами бабуся. А за столом тихо і спокійно. Весь світ завмирає в передчутті дива...

А після вечері колядують усі: дорослі і малі. Неважливо чи за родинним столом, чи в дорозі, чи на самоті. Коляда лунає!

Бо Святий вечір! Бо народжується Син Божий".

(З оповідання Тетяни Новацької-Тітаренко "Тихі сліди")

 З прийдешніми!

 З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

 Миру, добра, злагоди!

"Ювілейні дати"

 19 грудня святкує свій ювілей, 65-річчя від дня народження, Марія МАТІОС.

Марія Василівна Матіос - народилася 19 грудня 1959 року в с.Розтоки Путильського району Чернівецької області. Українська письменниця та політична діячка.

Бібліотека-філія #3 КЗ"Охтирська публічна бібліотека" представляє до уваги виставку-подію "Феномен літературного слова Марії Матіос". В нашій книгозбірні ви зможете відкрити для себе літературне слово пані Марії, а хто вже знайомий - насолодитися новинками, наприклад - новою драмою авторки - "Мами", яка свідчить про справжню силу жінки.

На сьогодні Марія Матіос є автором 7 збірок поезій і 19 книг прози. Для її поезій притаманне органічне відчуття колориту рідного буковинського краю, вміння по- своєму сказати про минуле і сучасне народу, передати стан людської душі. Якнайкраще свій талант Марія Василівна проявила у прозі - саме прозові твори прославили письменницю в Україні і далеко за її межами. Вона є переможницею численних літературних премій, зокрема Шевченківської премії з літератури (2005), "Коронація слова" (2007) та Книги року ВВС (2008). Народна депутатка України VII скликання ( партія УДАР), VIII скликання (БПП).

Пані Марія говорить: "У мене багато книжок, вони всі різні, але їх об'єднує те, що я люблю історію в людині й людину в історії. Я як письменник хочу вчити людей любити, а не ненавидіти. Я хочу, щоб люди були людянішими...".

Щирі вітання надсилаємо письменниці!

Здоров'я та творчих здобутків!

"Пам'ять про Чорнобиль..."

 26.04.1986 року - сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській АЕС.

Наслідки цієї аварії ми відчуваємо й донині, але неможливо навіть уявити, якими б вони могли бути, якби не самовідданість людей - ліквідаторів цієї катастрофи.

Бібліотека-філія #3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" сьогодні вшановує всіх ліквідаторів книжковою виставкою- пам'яттю. Запрошуємо всіх долучитися до перегляду.

14.12.1986 року - це день, коли було закінчено будівництво саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. У 2006 році Указом Президента України, було засновано 14 грудня - День ліквідатора аварії на ЧАЕС.

У цю дату згадують усіх, хто ризикуючи своїм життям і здоров'ям, зберіг нам майбутнє, а також тих, кого, на жаль, уже немає серед нас. Ліквідатори врятували Україну і світ від ядерної катастрофи.

Сьогодні ми виражаємо щирі слова подяки та шануємо всіх ліквідаторів за їх мужність, а також схиляємо голови, пам'ятаючи про померлих. Наш обов'язок - не забувати подвиг, який здійснили ліквідатори ціною власного життя. Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи.

"Де жінка, там і хустка!"

                                                                                                "Ой, хустино, хустиночко!..

                                                                                                  Мережана, шита"

                                                                                                                      Т.Г. Шевченко

7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки - потужного оберега в усі часи та всіх поколінь. Свято з'явилося зовсім нещодавно але вже набуло неабиякої популярності.

Бібліотека-філія #3 КЗ "Охтирська публічна бібліотека" сьогодні радо зустрічає своїх відвідувачів в українській хустці та пропонує до перегляду народознавчий мікс "Де жінка, там і хустка!".

День української хустки почали відзначати з ініціативи групи громадських діячів, акторок та успішних жінок України.

7 грудня 2019 року вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці. Започаткували свято, щоб об'єднати жінок різних професій, віку та національності задля збереження українських традицій. Адже здавна в українських родинах оберегом, символом любові та злагоди слугувала саме хустка.

Хустка об'єднувала жіночі покоління та передавалася від матері до доньки. Раніше жінки та дівчата носили її впродовж року. За кольором, тканиною та способом зав'язування можна було дізнатися заміжня дівчина чи ні. Колір та візерунок хустки підбирали відповідно до нагоди. На свята - яскраві, у будні - стримані й однотонні.

Із нагоди нового свята українки у різних країнах світу започаткували флешмоб у соцмережах #Зроби_фото_з_хусткою, до якого, як бачите з фото, долучилися і працівники нашої філії.

Тож нехай цей день наповниться гордістю за наше коріння.

Нехай українська хустка стане вашим оберегом, що в усі часи зігріє серце та душу.

Хай краса традицій надихає вас щодня, а українська хустка як оберіг красивої долі минулих поколінь є неодмінним атрибутом на шляху до ПЕРЕМОГИ.