"Шляхами творчої долі"

                                                                 Шановні друзі!

  16 квітня  виповнюється 180 років від дня народження Анатоля Франса (1844—1924), (справжнє ім’я Франсуа Анатоль Тібо), французького письменника. До Вашої уваги представляємо інформ-дос'є.

   Анатоль Франс (1844—1924) — письменник, творчість якого розвивалася в реалістичному напрямку навіть у ті роки, коли вплив натуралізму і декадансу у французькій літературі був досить сильний. Батько його був видавцем і книготорговцем, і його книжкова крамниця на набережній Сени була своєрідним клубом паризької інтелігенції. В юні роки Франс допомагав батькові, складаючи каталоги, анотації, бібліографічні довідки. Саме серед книжок, літературних, історичних, філософських бесід і суперечок минули його підліткові роки.

   Протягом життя Франс займався питаннями історії мистецтв, релігій, філософських вчень. Однією з характерних рис письменника була широка ерудиція, що дозволяла йому вільно почуватися в найрізноманітніших історичних епохах, чітко уявляти собі і психологію людей, і побутові риси далекого минулого.

  Франс почав друкуватися як автор літературно-критичних статей, передмов, нарисів, рецензій, продовжуючи працювати в цій області й тоді, коли став відомим письменником.

  З 1866 року Анатоль Франс змушений був сам заробляти на життя, і почав кар'єру бібліографа. Поступово він познайомився з тодішнім літературним життям і став одним з учасників парнаської школи.

  Під час Франко-прусської війни 1870–1871 Франс деякий час служив в армії, а після демобілізації продовжував писати і виконувати різну редакторську роботу.

  1875 року в нього з'явилася перша справжня можливість проявити себе як журналіста, коли паризька газета «Час» («Le Temps») замовила йому серію критичних статей про сучасних письменників. Уже в наступному році він став провідним літературним критиком цієї газети і вів власну рубрику під назвою «Літературне життя».

  1876 року Франс стає заступником директора бібліотеки французького Сенату і займав цю посаду протягом наступних чотирнадцяти років, що давало йому можливість займатися літературною працею.

  1896 року Франса було обрано членом Французької академії.

  1921 року Анатолю Франсу було присуджено Нобелівську премію з літератури.

  1922 року його твори потрапили до католицького «Індексу заборонених книг». Франс також був членом Французького географічного товариства.

  Отже, шановні читачі, ознайомившись ще раз з біографічними фактами життя письменника завітайте до нашої бібліотеки та вкотре, а може і вперше, прочитайте Анатоля Франса. Чекатимемо!

"Свято поезії"

  21 березня відзначається - Всесвітній день поезії.

  Прийнято говорити, що поезія - це загущеність думки й почуття. Іван ФРАНКО назвав поезію "кристалізацією" життя. Ліна КОСТЕНКО пише: "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі".               

 Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь - Пегас, адже "крилатість" - одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами. Справжня поезія - безсмертна.

 Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від Вас багато часу й уваги, але якщо Ви все ж  знайдете для неї трохи місця у своєму житті - вона Вам неодмінно віддячить!  

 Всесвітній день поезії - гарна нагода поспілкуватися про своє читання. Завітайте до бібліотеки, до нашої поетичної світлиці та надихніться, збагатіться духом поетичних творів як класиків так і сучасних авторів, а також наших, місцевих перлин поетичного слова.

                                                                  Щиро запрошуємо!

"Видатні українці"

 Сьогодні,19 березня, святкує свій День Народження  -  Жінка, Берегиня, Українка, Королева української поезії - Ліна КОСТЕНКО. 

Многая літа, шановна Ліно Василівно!

"Послухаю цей дощ. 

Підкрався і шумить. 

Бляшаний звук води, 

веселих крапель кроки.

Ще мить, ще мить і мить,

і раптом озирнусь, а

це вже роки й роки!

А це уже віки.

Ніхто уже й не зна,

в туманностях душі, чи може, 

Андромеди - я в мантіях дощу,

прозора, як скляна,

приходжу до живих,

і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси.

Спасибі скрипалю.

Він добре вам зіграв 

колись мою присутність.

Я дерево, я сніг, я все,

що я люблю. 

І, може, це і є моя

найвища сутність."

   

Ліна Костенко

"Національний тиждень читання. Тиждень поезії"

  Шановні друзі! Хочемо нагадати Вам, що за ініціативи Українського інституту книги з 16 по 24 березня 2024 року, вперше, стартувала Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція - «Національний тиждень читання. Тиждень поезії».  

  Тема тижня поезії – «Дім». 

  Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової  – «Ріки незмінно течуть додому».

  Тож, шановні читачі,  представляємо до Вашої уваги збірку поезій "Живі нитки" охтирської поетеси Ніни БАГАТОЇ. В її поезіях Ви обов'язково знайдете любов до рідного краю, рідної домівки, до України. Адже, дім, для кожного з нас це - саме рідне, тепле і незабутнє.

  Дім – це Україна.

"Національний тиждень читання поезії"

                                                              Шановні читачі!

   Український інститут книги проводить з 16 до 24 березня 2024 року Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію - «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», мета якої – консолідувати українське суспільство навколо читання як життєвої стратегії.

  Тема Тижня поезії – «дім». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової «Ріки незмінно течуть додому». Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. 

Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. 

Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. 

Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини.     

Дім – це Україна! Ми віримо, що поезія має силу підтримати людей, а обрана тематика акції безумовно відгукнеться багатьом. 

 Щиро запрошуємо, вже завтра, всіх бажаючих до бібліотеки, щоб разом розпочати Національний тиждень читання. Попереду на Вас чекають цікаві зустрічі з перлинами поетичного слова Охтирського краю. Долучайтеся та слідкуйте за нашою сторіночкою у соціальній мережі Фейсбук, де ми щодня будемо додавати розповіді про минулий день Національного тижня читання поезії.

"Ще нам браття молодії, усміхнеться доля!"

 10 березня - День Державного Гімну України. 

Гімн України належить до найбільших святинь українського народу. 

Це ті слова й музика, які звучать в нашій душі гордістю, повагою за нашу країну.  Нехай звучання українського гімну завжди надихає на великі справи та наповнює серця патріотизмом.  

 Гімн - символ єдності та сили, який об'єднує нас, українців, у всі покоління і віки і зараз, такий нелегкий для нашої країни час. Гімн - це наша гордість та незалежність!

До Вашої уваги представляємо цікаві факти про Гімн України:

Композитор — Михайло Вербицький, слова Павла Чубинського. 

Вперше його було виконано цього дня у 1865 році в польському Перемишлі на Шевченкових роковинах.

Оригінал тексту та музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

Пісня «Ще не вмерла Україна» була національним гімном за часів УНР та ЗУНР.

У часи Радянського Союзу Чубинського було вислано «за шкідливий вплив на розум простолюду».

Музику гімну Верховна Рада України затвердила 15 січня 1992 року, а текст – 6 березня 2003 року. Тоді виправили рядок «Ще не вмерла Україна» на «Ще не вмерла України».

"Клубні зустрічі"

  Напередодні свята весни, краси та кохання, а саме - Міжнародного дня прав жінок та миру, у нашій книгозбірні, в черговий раз, розквітнув своїм засіданням клуб за інтересами "Квітучий сад". Тема засідання -"Весна і Жінка". Обговорювали як же сьогодні нашій, мужній, стійкій, витривалій, а ще - ніжній, красивій, тендітній, чарівній Жінці живеться в умовах воєнного часу. Захоплювалися нашими красунями-захисницями, які мужньо боронять нашу країну, при цьому не втрачаючи ні своєї української вроди, ні жіночого шарму. А як же їм личить військова форма!

  Учасниця клубу, поетеса Ніна БАГАТА, порадувала всіх присутніх своїми неперевершеними поезіями про Матір, Жінку. Слухали та згадували, кожен про своє. Вітали один одного.

  Наші українські жінки - самі найкращі жінки у всьому світі! Тож приймайте вітання сьогодні, з прийдешнім святом! Будьте завжди щирими українськими красунями, у здорової, мирі та злагоді! З Україною в серці!