вівторок, 16 квітня 2024 р.

"Шляхами творчої долі"

                                                                 Шановні друзі!

  16 квітня  виповнюється 180 років від дня народження Анатоля Франса (1844—1924), (справжнє ім’я Франсуа Анатоль Тібо), французького письменника. До Вашої уваги представляємо інформ-дос'є.

   Анатоль Франс (1844—1924) — письменник, творчість якого розвивалася в реалістичному напрямку навіть у ті роки, коли вплив натуралізму і декадансу у французькій літературі був досить сильний. Батько його був видавцем і книготорговцем, і його книжкова крамниця на набережній Сени була своєрідним клубом паризької інтелігенції. В юні роки Франс допомагав батькові, складаючи каталоги, анотації, бібліографічні довідки. Саме серед книжок, літературних, історичних, філософських бесід і суперечок минули його підліткові роки.

   Протягом життя Франс займався питаннями історії мистецтв, релігій, філософських вчень. Однією з характерних рис письменника була широка ерудиція, що дозволяла йому вільно почуватися в найрізноманітніших історичних епохах, чітко уявляти собі і психологію людей, і побутові риси далекого минулого.

  Франс почав друкуватися як автор літературно-критичних статей, передмов, нарисів, рецензій, продовжуючи працювати в цій області й тоді, коли став відомим письменником.

  З 1866 року Анатоль Франс змушений був сам заробляти на життя, і почав кар'єру бібліографа. Поступово він познайомився з тодішнім літературним життям і став одним з учасників парнаської школи.

  Під час Франко-прусської війни 1870–1871 Франс деякий час служив в армії, а після демобілізації продовжував писати і виконувати різну редакторську роботу.

  1875 року в нього з'явилася перша справжня можливість проявити себе як журналіста, коли паризька газета «Час» («Le Temps») замовила йому серію критичних статей про сучасних письменників. Уже в наступному році він став провідним літературним критиком цієї газети і вів власну рубрику під назвою «Літературне життя».

  1876 року Франс стає заступником директора бібліотеки французького Сенату і займав цю посаду протягом наступних чотирнадцяти років, що давало йому можливість займатися літературною працею.

  1896 року Франса було обрано членом Французької академії.

  1921 року Анатолю Франсу було присуджено Нобелівську премію з літератури.

  1922 року його твори потрапили до католицького «Індексу заборонених книг». Франс також був членом Французького географічного товариства.

  Отже, шановні читачі, ознайомившись ще раз з біографічними фактами життя письменника завітайте до нашої бібліотеки та вкотре, а може і вперше, прочитайте Анатоля Франса. Чекатимемо!






Немає коментарів:

Дописати коментар