пʼятницю, 30 травня 2014 р.

"СПРАВЖНЄ МИСТЕЦТВО-СПРАВЖНЬОГО ЧОЛОВІКА"



             Ми живемо в Україні - чудовому , благодатному краї, де чарівна природа, безмежні поля, сині моря, повноводні ріки, родючі грунти, цілющі джерела , а ще - милі та приємні люди. Із давніх-давен нашим предкам було прищеплено любов та повагу до всього, що дає нам матінка-Земля  -  ясне сонце, небо, цілющу воду, гірське повітря. Люди любили і шанували все це і вірили, що без цього не було б самого життя, тому складали різні легенди та повір'я. І, найголовніше, свою любов наші предки висловлювали в чарівних природних узорах, якими прикрашали свій одяг, взуття, помешкання, бо здавна в благодатній душі українця жила краса і любов до всього земного та прекрасного.
           Вишивання-це давнє заняття людей в Україні, йому тисячі літ. Люди вишивали рушники, якими прикрашали свій дім, образи, а ще дарували своїм дітям у щасливу і далеку дорогу, та підносили дорогим гостям хліб. Але найкращим оберегом була вишита сорочка, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. От і сьогодні, уже в 21 столітті, народна традиція не зникає, а набирає обертів популярності, стає актуальною і підсилюється сучасними формами одягу, новими узорами. Нашому народу дуже близькі дорогі давні традиції, милі серцю вишиті рушники, доріжки, серветки, килими, скатертини. І коли все це вишите власними руками з любов'ю, добром, то в домі панує затишок, хороша і благодатна аура. А якщо це все ще й вишите чоловічими руками та бісером? Ну як Вам? Ось про такого справжнього українця,  мужнього та трішечки сором'язливого чоловіка, який своїми натрудженими руками створює неземну красу вишивки бісером хочеться розповісти.
           Останнім часом  техніка вишивання бісером набула шаленої популярності, отож знайомтесь - повелитель бісерних краплин  -  РИЧКА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ, уродженець с. Мала-Павлівка Охтирського району, нині проживає та працює в нашому місті. 28 травня в  бібліотеці-філії для дорослих відбулася виставка- презентація вишивок майстра. Були запрошені користувачі бібліотеки, керівництво ЦБС, місцева преса та телебачення. Красу, недоторканність , чистоту та вправність  робіт народного майстра неможливо описати. Їх потрібно тільки бачити на власні очі. Це справжні перлини, створені чоловічими руками, його баченням образу майбутньої вишивки. Перелік робіт Юрія Івановича різноманітний - це ікони, рушники, картини. Сам говорить:"Треба, щоб не пропали наші традиції , не канули у вічність, хочеться всім прищепити любов до української вишивки, щоб своїми роботами зуміли прикрасити і свій дім і одяг, а ще порадувати інших." На мою думку, цим чоловіком та його виробами можно тільки пишатися, а ще - вклонитися до землі  йому, за те, що не забуває українських традицій діда-прадіда і не соромиться свого хоббі.
           Виставку творчих робіт майстра всі охочі можуть відвідати у Охтирській міській бібліотеці філії для дорослих за адресою: пр. Штагера, 2 з 10 до 18 години, крім неділі та понеділка. Всіх ласкаво запрошуємо, а ще народний умілець для всіх бажаючих може провести майстер-клас та навчити азам вишивання бісером. Вишивати не складно і кожен може навчитися, якщо захоче. Лише треба прикласти трішечки зусиль , натхнення, любові, і, обов'язково, відкрити душу, і  все неодмінно вийде. Майстерність прийде сама, тож пам'ятайте, що це заняття не тільки для жінок, ЧОЛОВІКИ, - переконайтеся в цьому самі і невдовзі Ви зможете передати на білому полотні все те, що хоче Ваша душа, і повірте - це справжнє заняття для справжніх мужчин!































 

вівторок, 20 травня 2014 р.

"У ТРАВНЕВОМУ ВІНКУ"



               Красуня Весна заквітчала Землю веселковими барвами квітів, соковитою зеленню трав, теплом і щедрістю погожих днів. Настав час наснажити людські душі світлими почуттями, мріями, коханням.
               Травень - чарівний місяць буяння життя в природі, веселкових барв, справжнього тепла, надій на гарний урожай та на кращу долю. Припадає на цей місяць багато християнських свят, а саме:
1 травня-день св. Кузьми, коли прийнято сіяти моркву та буряки.
6 травня-день св.Юрія. Вважалося, якщо на Юрія йде дощ, то й літо буде мокрим.
8 травня-день св. Марка. Казали: "На Марка жінкам в хаті жарко".
15 травня-день св. Бориса. Цей день ще називали "солов'їним святом". Казали: "Не співав соловейко-не сій гречки".
22 травня-день св. Миколи-літнього Чудотворця. Помічено, що від цього дня до кінця літа буде рівно 12 вранішніх холодів.
31 травня-день Федота, коли традиційно починають сіяти льон. В народі кажуть: "Федот-розгортає останній дубовий листок".
              Також, травень місяць радує нас і державними святами та пам'ятними датами.
1-2 травня ми відзначали свято Миру та Праці, 9 травня- День Перемоги, 11 травня-День Матері, 15 травня-День Сім'ї, а потім - День науки, День Європи, День прикордонника та інші.
               Ось всі ці свята разом із бібліотекарем  16 травня і згадали учасники жіночого  клубу "Квітучий сад", який діє при філії для дорослих. Зустріч відбувалася за різноплановим сценарієм, який підготувала бібліотекар. Були цікаві історії, факти і теплі слова один одному, звучали пісні і привітання, побажання, а ще -  запашний чай із травневих трав-м'яти та мелісси. Отож хочеться побажати , щоб ці світлі травневі дні додали всім нам нових сил, натхнення та оптимізму для здійснення майбутніх сподівань і трудових звершень, а також миру, добра та добробуту у кожній оселі.












середу, 14 травня 2014 р.

"Роки війни - століття пам'яті"


                                           Весна така, аж серце завмирає!
                                           Земля квітує та звучать пісні.
                                           І свято Перемоги йде до краю,
                                           Найкраще наше свято навесні...

             Війна - це горе, сльози. Вона постукалася в кожний дім, принесла лихо: матері втратили синів, дружини-чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі муки, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчих із всіх воєн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжчих боях захищали Батьківщину. Війна в їхній пам'яті спливає найстрашнішим сумним спогадом. Але ж вона нагадує їм про стійкість, мужність, незломність духу, про  дружбу та єдність, а ще вірність своїй Вітчизні!
            Нехай ніхто з нас не забуде, хто і як боровся за нашу волю й щастя. Ми в боргу перед тобою, Солдат! І поки є ще тисячі не похованих і на Пулковських висотах під Санкт-Петербургом, і на Дніпровських кручах під Києвом, і на Ладозі, і в болотах Білорусії, ми пам'ятаємо про кожного солдата, що не повернувся з війни, пам'ятаємо якою ціною він добув Перемогу.
           Кожного року наша бібліотека проводить цикл заходів до дня Великої Перемоги, і цей рік не винятковий. В переддень свята ми привітали нашого користувача  Лапіна Олександра Івановича - ветерана Великої Вітчизняної війни зі святом. Читачі бібліотеки ознайомилися з виставкою-пам'яттю "Уклін живим-загиблим Слава!", також було організовано відео-перегляд подій війни "Така жадана Перемога" для всіх бажаючих користувачів.
           Нашій активній читачці Макаренко Клавдії Григорівні на момент початку війни виповнилося лише 13 років, але вона і досьогодні пам'ятає увесь той жах і біль, який пережила вона та її родина у роки Великої Вітчизняної. Без сліз ніколи не згадує ті події і лише говорить:" Дай Боже , щоб це лихо ніколи не повторилося. Хай нам не платять пенсії, ми виживемо, але нехай кругом  буде тільки мир." Ми також говоримо :"МИ ЗА МИР!", а про події тієї страшної війни будемо пам'ятати та зробимо все, щоб не допустити нової біди, та ще, вклонимося доземно нашим ВЕТЕРАНАМ - здоров'я ВАМ, добробуту та чистого неба і нехай береже всіх нас Господь!







Макаренко Клавдія Григорівна