1945... Разом з весною прийшла на багатостраждальну землю довгоочікувана
ПЕРЕМОГА! Сльозами радості зустріли її бійці Другої Світової, так само зустрічаємо цей день і ми, їхні нащадки. Страшно уявити, скільки довелося пережити кожному, хто воював. Зараз все частіше й частіше звучать слова, що треба вважати героями всіх воюючих. А самі вони, учасники тих подій, більш стримано оцінюють свої дії. Пішли воювати, бо вважали це своїм обов'язком, за честь почитали брати участь у захисті Батьківщини. Знали, що якщо не вони, то хто ж?! Це пізніше нащадки спорудили монументи, написали тисячі історичних і художніх творів. А захисники, йдучи на фронт, не говорили гучних фраз. Знали тільки слово"треба". Їхні батьки і діди воювали за радянську владу, а їм довелося відстоювати саме право людини на життя, на існування волі на землі. Сумно бачити зараз немічних старих, які згадують свою славну молодість, плачуть по загиблим товаришах. Ми не маємо права забувати їх, що відстояли свободу і незалежність народів. Але не тільки пам'ятати, а бути гідними їх подвигу, не допустити повторення, вже сучасної війни.
Саме про це мріяли бійці другої світової, вони мріяли, щоб та війна стала останньою. Але як це зробити?! Хіба це можливо?! Так, якщо об'єднати всі добрі сили на Землі. На це не шкода витратити життя, даруючи людям світ.
Хроніка подій Другої Світової війни представлена на нашій
виставці-панорамі "В серцях ВЕТЕРАНІВ - осколки війни, лиш пам'ять-від ран отих ліки. Не їхня лиш пам'ять, а й ВАША - сини і ВАША - онуки і діти!"