Друга Світова... Мені бабуся розповідала... вона була тоді молодою жінкою з трьома дітками на руках, а чоловік - на фронті, тяжко було, важко працювала на торфяниках у Гай-Мошенці, дітей кидала самих, а вночі бігла додому як навіжена і несла, пригорнувши до грудей, кусочок хліба - діткам. Розповідала, а на очі їй наверталися сльози. Вижила, вистояла, виховала дітей! Дід не повернувся з війни, пропав безвісти в травні 1943-го... Бабусі давно вже нема, але є ПАМ'ЯТЬ! Така от історія. У кожного своя, війна...
Ось де наша історія — це долі наших близьких і рідних. Ми маємо це зберегти і передати наступним поколінням, бо людина, яка нічого не знає про своїх предків, — як перекотиполе, куди вітер повіє, туди й покотиться. Є такий вислів: "Народ, який не береже свої могили, приречений на вимирання". Я вважаю, що народ, який нічого не знає про свою історію, не пам'ятає її, теж приречений. Ми маємо залишити по собі добрий слід і передати частку мудрості, доброти і любові наступному поколінню. Тоді й не забудемо, хто ми в цьому світі.
До подій, які відбувалися в період Другої Світової Війни бібліотека представила до уваги користувачів виставку-інсталяцію "Війна і Перемога: біль і пам'ять!"
Ось де наша історія — це долі наших близьких і рідних. Ми маємо це зберегти і передати наступним поколінням, бо людина, яка нічого не знає про своїх предків, — як перекотиполе, куди вітер повіє, туди й покотиться. Є такий вислів: "Народ, який не береже свої могили, приречений на вимирання". Я вважаю, що народ, який нічого не знає про свою історію, не пам'ятає її, теж приречений. Ми маємо залишити по собі добрий слід і передати частку мудрості, доброти і любові наступному поколінню. Тоді й не забудемо, хто ми в цьому світі.
До подій, які відбувалися в період Другої Світової Війни бібліотека представила до уваги користувачів виставку-інсталяцію "Війна і Перемога: біль і пам'ять!"
Немає коментарів:
Дописати коментар