"Чорнобильська весна"

 

 

 

          Як і нинішнього, того квітневого дня 27 років тому смарагдовими бруньками на деревах, соковитою зеленню трав і квітів, радісним і веселим щебетанням птахів в Україну прийшла справжня весна-красуня. В українців жевріли нові надії і сподівання — невдовзі тепле літо, приємні дозвілля, відпочинок і раптом… Як у незабутньому 1941-му, обірвалося мирне, спокійне життя.

        Чорнобильська трагедія належить до тих подій, справжнє значення яких для нашої нації й для людства ми, можливо, ще тільки починаємо осягати, адже 27 років — занадто короткий строк, аби суспільство хоча б «у першому наближенні» усвідомило, як змінила ця катастрофа наше життя. Вибух на ЧАЕС зачепив понад три з половиною мільйона людей, у тому числі півтора мільйона дітей, завдавши значної шкоди їх здоров'ю. Чорнобиль воістину раз і назавжди розділив наше життя і життя цілого людства на «до» і «після». 

          Наша бібліотека присвятила цій трагічній сторінці у житті нашої країни та всього людства книжкову викладку "Чорнобильська весна прийшла та біль у душі принесла..." Також з учнями ЗОШ №5 25 квітня  була проведена година-спомин до цієї трагічної дати та переглянуто відео-факти Чорнобильської катастрофи у мережі Інтернет. Бібліотекар філії написала  вірш-посвяту тим гірким дням.
                                                 
                                                       "Чорнобильська весна"

Чорнобильське число прийшло і біль у душі принесло.
Вже промайнуло скільки літ, а серце тужить та болить.
Нещадний атом все зотер, і хто ж там думав про людей.
Цвіли сади, гули гаї, і раптом - зупинились всі...
Завмерло миттю все кругом і серце билось в унісон.
Як все покинути, куди?-
Лунали крики, а в біди - немає в неї вороття
Лиш десь далеке каяття...
Старенька бабця підійшла, руками землю обняла:
"Ой, що ж робити, горе всім,
І як кидати рідний дім? Куди ж Ви, люди?
Як це так? Все залишити просто так?..."
А відповідь була одна-
Прийшла ЧОРНОБИЛЬСЬКА ВЕСНА...
 
           Згадаймо ті сумні дні, помолимося за тих, хто віддав своє життя у нещадній боротьбі із атомом та віддамо шану тим, хто врятував наше з Вами  життя і нашу наступну весну без Чорнобиля.

 

"Повінь поетичного слова Ніни Багатої"

     В ці весняні, квітневі дні, а саме 12 квітня відзначила свій 70-річний ювілей охтирська поетеса, наша сучасниця, член Національної спілки письменників України -Ніна Павлівна
 Багата. Її літературне слово - це справжнє сонце серед похмурих днів. Читаючи доробок поетеси, розумієш, що її вірші - це справжня повінь, яка несеться на читача бурхливим, справжнім, весняним і дзвінким потоком, який шумить крізь час і простір, відтворюючи картини рідної землі.
    Саме до ювілею поетеси наша бібліотека презентувала тематичну поличку ювілярки - "Барви рідного слова". Хочеться сказати велике спасибі ВАМ, шановна Ніна Павлівна, за любов до рідного слова, рідного краю та побажати ще  кращих поетичних доробків на благо рідної охтирської землі.

 

"Здоров'я у спадок"

      Природа створила все, щоб ми з Вами завжди були щасливими. Яскраве сонце, чисте повітря, чарівні квіти, спів пташок...і нас людей - сильних, здорових, розумних. І саме - здорових, адже ще в далекі часи наші пращури здоров'я передавали у спадок одне одному.
      Так, 9 квітня філія для дорослих представила на огляд своїм користувачам книжкову викладку під назвою "Здоров'я у спадок", яка була приурочена до Всесвітнього Дня Здоров'я.
Для кожного охочого користувача в цей день бібліотекар підібрала добірку літератури щодо здорового способу життя. Особливо були в цьому зацікавлені літні відвідувачі бібліотеки. А найменші відвідувачі переглянули відеоролик про шкідливі звички.
      Тож давайте з Вами трішечки задумаємося про свій спосіб життя і подбаємо про своє здоров'я, адже воно у нас одне і безцінне. Будьмо здорові!

Добірка літератури щодо здорового способу життя

Книга завжди допоможе у лікуванні

Перегляд відеоролику

 

"Смійтеся на здоров'я"

Перше квітня – брехня всесвітня!

Напевне, цього дня ви почуєте, що у вас вся спина біла від крейди, або що на сусідньому подвір'ї приземлилась «тарілка» з космічними прибульцями. Можливо, повернувшись з роботи додому, в поштовій скриньці ви знайдете повідомлення з проханням прийти на пошту, щоб отримати посилку з Африки. Може трапитись і так, що ваш телефон упродовж дня дзеленчатиме, а вас турбуватимуть запитаннями на кшталт це лазня, планетарій, міністерство закордонних справ?..

Словом, яких тільки веселих, дотепних (щоправда, інколи і не дуже) розіграшів не трапляється цього дня між друзями! А ображатись не годиться — перше квітня. Адже всім відома приказка: «Перше квітня — брехня всесвітня».То що ж це за день такий, коли можна кепкувати над друзями і знайомими, давати їм безглузді доручення,обманювати як тільки можна ще й потішатися над легковірними?

Виявляється, почали святкувати перше квітня з 1564 року у Франції. Справа в тому, що саме цього року французький король Карл XI, відомий нам із романів Олександра Дюма, видав указ: вважати початком року перше січня. Здавалося б, що в цьому незвичайного? Але ж до цього Новий рік французи зустрічали першого квітня. Як це завжди буває, знайшлись люди,які не сприйняли дане нововведення. От і уявіть собі: вся Франція почала зустрічати Новий рік першого січня, як і звелів король, а дехто — першого квітня, як було до королівського указу.

З історії відомо, що дуже полюбляв веселитися цього дня російський цар Петро Перший, влаштовуючи веселі свята з розіграшами та жартами. Саме за його часів і в Україні перше квітня стало особливим днем. Їхав, скажімо, дядько на возі,на якому лежав лише оберемок сіна. Зупинив коня біля шинку. Пішов перехилив чарочку. Виходить, сідає на воза — а кінь не може зрушити з місця! Що таке? Що сталося з худобою? Здогадався дядько сіно на возі розворушути,а під нього, виявляється, невідомі першоквітневі жартуни поклали гору важких каменюк! Самі, мабуть, добряче потомилися, влаштовуючи цю витівку,але зате й потішалися потім,спостерігаючи з безпечної схованки за дядьком.

Не лише у наших краях відзначають цей чудовий день жартами та сміхом. Почуття гумору притаманне багатьом людям на землі, і 1-го квітня вони дають йому виявитися як слід.

У багатьох країнах світу цього дня не змовкає сміх. А у нас в народі кажуть: «Де сміються люди — там біди не буде».

 Саме напередодні цього дня філія для дорослих підготувала для своїх користувачів книжкову викладку про історію цього свята та про те як його відзначають у різних країнах. Також на огдяд читачів було запропоновано добірку творів українських авторів на гуморестичну тематику: це і Остап Вишня, Григорій Єлишевич, Євген Дудар, Андрій Коцюбинський, Юрій Прокопенко та інші.

                            Тож смійтеся на здоров'я і не лише 1 квітня!