"Моя історія війни..."

 #24Feb2022

#StandWithUkraine

#два_роки_спротиву

 Моя історія війни...

Спогади охтирчан. Отець Ігор Соловей.

  "Охтирку чекала окупація. 24 лютого по вулиці Перемоги мчали колони російської бронетехніки, а на залізничній станції в цей же час 93-тя бригада "Холодний Яр" вивантажувалась. Встигли ж таки красені наші!

Це було неймовірно! Якийсь сюр! Радості не було меж. Охтирчани спочатку не зрозуміли, як в один день 24 лютого в місті разом з  російськими військами, зненацька взялись танки й САУ з українськими знаками, БМП з десантом на борту у формі з жовто-блакитними шевронами?!! Ми радо вітали наших бійців, розмахували руками. Воїни у відповідь махали також, а далі мчали на бойових машинах по вулицям, на зустріч ворогу.

  Отаке було в Охтирці, 24 лютого. День початку війни, вторгнення росіян. З коліс  бійці зразу вступали в бій з ворогом на вулицях міста й околицях. Виставили блок-пости скрізь.

   93-тя славетна бригада! Її командири знають свою справу. Зайняли всі панівні висоти кругом міста, на Монастирській горі. Підрозділи швидко розосередились по окремим навколишнім селам. Зокрема, в Олешні, звідки "Градами" лупили по оркам в окупованому Тростянці. Холодноярці - фахівці бою, таких за бойову майстерність гордо іменують ще - "вовки війни". Військова частина відома з початку бойових дій 2014 року. Пройшли Донецький аеропорт, Піскі, Іловайськ. І тут Охтирка. "Вовчари"  зразу накинулись на ворогів, давай їх рвати. Русня почали розбігатись хто куди, від несподівано отриманої відсічі в Охтирці. З розбитих російських вантажівок висипалася їхня парадна форма. Бійці розповідали, що ешелони холодноярців повертались додому на ротацію з АТО. Їх розвернули наказом і послали на Охтирщину...            Рятівники Охтирщини, бійці - Холодноярівці  з 93-ої бригади... Священна місія наших ЗСУ на землі, як Ангелів - захисників.

  Наші Ангели - рятівники, Ангели - оборонці у плоті... Вони заряджали оточуючих оптимізмом, вірою в неминучу Перемогу. 93-ю командування кидає на самі гарячі місця фронтів. Багато з них поклали свої  життя, за нас, щоб ми жили на квітучій землі, не стали рабами, не втратили країну, державність...  Пам'ятаймо!

Доземний уклін, вам бійці, й вічна повага! ЗСУ Слава! Воїнам холодноярцям - Слава!!!  (Виклав допис лікаря Бориса Первушина зі скороченнями).  

  Від себе додам, був у ті дні момент, коли мене майже охопив розпач. Але, ось до церкви заходять троє військових з круком на шевронах - 93-ї бригади! Від їхніх очей просто йшло якесь переможне світло, це були незвичайні хлопці! Здалося, що я скільки живу, не бачив таких людей, вони вселяли безмежну впевненість і якусь надзвичайно потужну силу. Захотіли придбати хрестики. Зав'язалася розмова, були раді, що це - українська церква, я просив їх не покидати нас/в сенсі місто/, на що вони відповіли мені: "А навіщо ж ми сюди приїхали?".  Взнавши, що мої діти в ЗСУ, обійняли. І на мене найшов тоді такий спокій і така віра в нашу Перемогу, яка ні на мить не полишає мене і донині. Звісно, найперше заспокоїв найближчих з громади, рідних, тих хто тоді залишився в Охтирці...

   Слава 93-й! Слава Україні! Героям Слава!".