"У сяйві імені ТАРАСА!"

Стоїть задумавшись на кручі,
Мов хоче знов заговорить,
Стоїть і слуха як ревучий
У синє море води мчить.
Він до свободи завжди линув,
Не раз в кайданах побував,
Та не злякався і не кинув
Того, за що він воював.
Народи завжди пам'ятають
Митця, поета, Кобзаря,
Який боровсь, щоб в ріднім краї
Жила щаслива і нова сім'я.
                                   
                                Генріх Акулов

  
         Минуло вже багато літ з дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах ми бачимо прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він як член сім'ї, як найдорожча людина. Жоден поет світу не зрівняється з ним у величі своєї любові до народу, до України. Золотими літерами вписано ім'я славетного Кобзаря, великого сина українського народу в історію світової та вітчизняної культури.
        День народження Тараса Шевченка- вікопомна дата, яку внесено до світового календаря знаменних і пам'ятних дат ЮНЕСКО для відзначення у всьому світі. 2014 рік ознаменований Указом Президента України - роком українського Кобзаря і національного Пророка - Т.Г.Шевченка, ім'я якого об'єднує наш народ, а творчість прославила Україну на весь світ.
        Вся Україна, весь народ  шанує і вклоняється низько таланту Тараса Григоровича. Наш край, Охтирщина, теж не залишилися осторонь. Заклади освіти, культури, музеї,урядові установи, започаткували  низку заходів до 200-річчя з дня народження Шевченка, які будуть
проходити протягом ювілейного року.
        Наша бібліотека почала святкувати ювілей Кобзаря з відкриття року Шевченка у стінах книгарні під назвою "У сяйві імені Тараса". На свято 25 лютого завітали найактивніші користувачі бібліотеки. Бібліотекарем  філії  був підготований цікавий та різноплановий сценарій заходу. Лунали вірші поета, згадували про його  родину, передивлялися картини митця, співали "Реве та стогне Дніпр широкий...", переглянули фільм "Обличчя української історії. Тарас Шевченко", і на завершення свята тихо помолилися за душу справжнього українця раба Божого Тараса.
        Тарас Шевченко безсмертний, як саме життя, тому став нашею долею і заповітом. Він заповідав нам єднатися і закладати вільну, нову сім'ю - свою державу. Тож вірте в Шевченка! Дорожіть Шевченком! Хочеться вірити в те, щоб на нашому шляху завжди була Тарасова пристрасть, Тарасове мужність, Тарасове невмируще слово!

            

"Збережемо пам'ять про Афганістан"

     Афган... Сумом, болем, могильним холодом віє від цього слова. В ньому злились воєдино і прокляття матерів, які замість рідного сина отримали сухе повідомлення з печаткою в кутку ...Загинув..., виконуючи обов'язок, і останній подих того, хто встиг багато вистраждати, але нічого не відчув у цьому житті. І стогін тих, хто до цих пір знавісніло метушиться, лякаючи дружин, і безрадісні думки, невиконані бажання тих, хто назавжди прикутий до ліжка чи коляски. В цьому слові поєднується братерство, поняття про вірного друга, про честь і совість. Є в ньому і щастя бачити сонце, птахів, відчувати руками шорстку траву після бою.
    Афганська війна брудна, неоголошена. Та хіба війни бувають чистими? 160 тисячам жителів України судилося пройти горнило афганської війни. 3383 з них повернулись додому у цинкових трунах, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть і житимуть з невиліковними хворобами. Афганістан ще довго буде щеміти у грудях багатьох із нас. Наша пам'ять завжди пам'ятатиме біль і жах афганських втрат.
     Летять роки... Скільки б їх не минуло, вони не зітруть в народній пам'яті імена воїнів-афганців, які загинули. Живим же слава і низький уклін!
      У жодному календарі дата 15 лютого нічим не позначена, але цей день особливий. Цього року виповнилося 25 років як нарешті закінчилася війна в Афганістані. І саме до цієї дати в нашій бібліотеці було представлено користувачам наступні заходи: відео-перегляд відеокліпу "Афганістан.Шураві" та тематичну поличку "Афганські рани ще болять..." Тож пронесемо пам'ять афганської війни через роки, а у своїх серцях згадаймо тих , наших земляків, і всіх,  хто вже ніколи не повернеться до мирного, чистого неба. Світла їм пам'ять...

Колишні військові поринули у спогади про афганську війну

 

"Кохання володіє нами"

     "Я тебе кохаю..." ці слова звучать через віки, століття, роки. Різні мови, різні люди - все різне, єдине - кохання. Кохання- вогонь і лід, поезія і проза, як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання- все що було, буде. Воно зігріває нас у свята і будні. До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання. Воно поза віком і поза часом.
      Саме 14 лютого кожного року ми звертаємося до теми кохання, бо це надзвичайний день- ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА - Всесвітній день закоханих! Невід'ємним атрибутом романтичного свята є "валентинки"-романтичні вітальні листівки у вигляді "сердечок" зі словами добрих побажань, зізнань у коханні. Свято відзначається як увіковічення пам'яті християнського проповідника Валентина, який попри сувору заборону мав сміливість таємно вітати закоханих. Саме 14 лютого він був страчений, а в останню ніч життя написав у тюрмі зізнання в коханні дівчині, яку зумів зцілити, повернувши їй зір. Святий Валентин став покровителем всіх закоханих.
       Отже, наша бібліотека вже який рік поспіль теж долучилася до святкування дня закоханих і зізналася у ніжних почуттях своїм користувачам. Цей день в бібліотеці був романтичним, яскравим і надзвичайним, бо кожен користувач , відвідавши бібліотеку в цей день, отримав від бібліотекаря у подарунок "сердечко-валентинку". Також у залі бібліотеки протягом тижня, напередодні свята,  працювала святкова книжкова виставка "У полоні кохання" та діяла "Скринька - Валентинка" (всередині скриньки знаходилися "валентинки" для всіх бажаючих), за допомогою якої користувачі бібліотеки змогли привітати коханих для них людей зі святом.
       Отож свято кохання відбулося. Тож чекаємо на нові свята і нові зустрічі.

Суслов Альберт Олександрович та Суслова Галина Іванівна-подружжя, активні користувачі, які вже багато років разом із бібліотекою відзначають всі свята. Невдовзі після дня закоханих відзначили 50-річчя подружнього життя.

Найромантичніша пара 14 лютого - Діброва Артур та Ісакова Руслана.

 

"Рух БУККРОСИНГУ"

 

     Буккросинг- це процес визволення книг. Людина, прочитавши книгу залишає ("звільняє") її у громадському місці (парк, кафе, дитячий майданчик, маршрутне таксі, автобус, поїзд тощо), для того , щоб інша випадкова людина могла цю книгу знайти та прочитати, та у свою чергу повинна повторити вищевказаний процес. Спостереження за "подорожжю" книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті.
     Ідею буккросингу запропонував американський спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами у холі свого готелю. Через півроку на його сайті було 300 активних користувачів, які "відпускали" ("звільняли") книги і приводили нових учасників.
     Наша бібліотека теж вирішила поекспериментувати та долучитися до всесвітнього руху буккросингу і ще в грудні минулого року започаткувала в своїх стінах так звану акцію буккросингу. І ось що  вийшло.  Спочатку ми використали книги (так скажемо стартовий капітал), які принесли до бібліотеки самі користувачі, так як вони вдома вже ними не користувалися. Далі все потрібне зробила бібліотечна  реклама та бібліотекар. Дана пропозиція визвала неабиякий інтерес у користувачів. Правда питань було багато: " А чи можно брати книги?", "Правда, що можно взяти одну книгу, а взамін принести іншу?", "Хто це придумав?" і т.п. Ми не реєстрували дані книги на сайті, як це пропонує буккросинг, але все ж таки ведемо обліковий зошит та відсліджуємо його. Кого з колег цікавить даний процес- звертайтеся за роз'ясненням та допомогою. Отже, люди беруть книги, які їм сподобалися, читають, а потім приносять з дому інші взамін. Відбувається так званий процес книгообміну. За цей невеликий час буккросингом в нашій бібліотеці скористалися вже 12 користувачів.
      Звичайно, наша викладка книг, які ми можемо запропонувати користувачам - це наближення до буккросингу, але ж вона працює і вже навіть з'явилися постійні користувачі даного руху. Також, не слід забувати, що буккросинг - явище глобальне і його стратегічна ціль - це бібліотека без кордонів, формування нового ставлення до книг і читання, вільний доступ до будь-якої інформації. Давайте будемо пам'ятати, що книги існують для того, щоб ними користуватися, а ми - бібліотекарі працюємо для користувача - інколи невдячного  грубіяна, з кепською культурою поводження та читання, але все ж таки користувача бібліотеки, і не дивлячись на все і на всіх ми - бібліотекарі, можемо і маємо щось змінити у культурі читання. Ми завжди готові розповісти як це мило і душевно поділитися найулюбленішою книгою, адже не раз спостерігала таку картину, коли приходять до бібліотеки два різні читачі і один з них пропонує іншому свою улюблену книгу і віддає йому в руки її з такою теплотою і ніжністю, неначе в цій книгі сховане його щастя. От ми і розуміємо з Вами, що найцінніша інформація та, що найпоширеніша.
       Отже, приходьте до нашої бібліотеки, скористайтеся рухом буккросингу, ставайте буккросерами та  подаруйте всім, та перш за все собі - свято читання!
       Також пропонуємо для перегляду найпопулярніші сайти буккросингу:
http://bookcrossind-ua.at.ua - найвживаніший сайт вітчизняних буккросерів.
http://bookсrossind.in.ua - діючий український буккросинговий сайт.